Я вже якось розповідала про відвідини Гюго та Дюма. Щоб не обмежуватися лише двома класиками, вирішала нанести візит ще й дому-музею Оноре де Бальзака.
У будинку, де облаштували його музей , атмосфера зовсім інша, ніж у Гюго. Тут нема нічого спільного з розкішшю і шиком мого попереднього візиту. Все налаштоване на працю. Ви ж знали,що Бальзак був страшенним трудоголіком і педантом? Одну сторінку він міг переписувати безліч разів, стверджують , що 16. Але я не перевіряла.
Та така відданість роботі не врятувала письменника від атак кредиторів. І от саме у такий важкий для себе період Бальзак і знайшов цей доволі скромний будиночок у тоді ще передмісті Парижу Пассі, на 47, rue Raynouard 75016 PARIS. Знімав він його під іменем пана де Брюньоля, позичивши прізвище у своєї економки. Цікаво, що будинок мав запасний чорний хід, який виходив на бокову вуличку і допомагав Бальзаку зникати у темряві мощених вулиць, ховаючись від надокучливих кредиторів, які не давали спокою авторові ні вдень, ні вночі.
У будинку, де облаштували його музей , атмосфера зовсім інша, ніж у Гюго. Тут нема нічого спільного з розкішшю і шиком мого попереднього візиту. Все налаштоване на працю. Ви ж знали,що Бальзак був страшенним трудоголіком і педантом? Одну сторінку він міг переписувати безліч разів, стверджують , що 16. Але я не перевіряла.
Та така відданість роботі не врятувала письменника від атак кредиторів. І от саме у такий важкий для себе період Бальзак і знайшов цей доволі скромний будиночок у тоді ще передмісті Парижу Пассі, на 47, rue Raynouard 75016 PARIS. Знімав він його під іменем пана де Брюньоля, позичивши прізвище у своєї економки. Цікаво, що будинок мав запасний чорний хід, який виходив на бокову вуличку і допомагав Бальзаку зникати у темряві мощених вулиць, ховаючись від надокучливих кредиторів, які не давали спокою авторові ні вдень, ні вночі.
У будинку не так багато всього збереглося, бо після смерті його вдови (ви ж знаєте-я впевнена!- що письменник був одружений з Евеліною Ганською і одружувалися вони у Бердичеві. Їй, до речі, є присвячена ціла кімната у музеї) речі письменника були розрізнені, але все ж музею вдалося виставити справжній письмовий стіл Бальзака, стілець, тростину і чайник з кавником. Також в музеї експонуються листи, дагеротипи, портрети, малюнки, гравюри; на першому поверсі розташовується бібліотека - рукописи, оригінальні і наступні видання романів Бальзака, книги, що належали йому і просто книги та журнали того часу.
Ви можете оглянути кавник, який виготовлений з ліможської порцеляни, з ініціалами письменника HB (Honoré de Balzac). Бальзак був страшним кавоманом і навіть, незважаючи на фінансові труднощі, не міг відмовити собі в хорошій каві та вишуканому кавнику. Кажуть, він навіть мав особистий ідеальний напій, що створював власноруч. Спочатку він обходив за раз три лавки, в яких купував мелену каву з Мартиніки, арабіку, а в останній лавці - мокко. А потім змішував у відомих лиш йому пропорціях і смакував .
Один з цих магазинчиків, Torrefaction de Passy (Rue de l'Annonciation, 28), працює досі. Я навіть не полінувалася сходити туди, це на сусідній вуличці. Як виявилося, Бальзак не тішив себе тривалими прогулянками: робота ж чекає.
В цьому будинку маестро написав «Блиск і злидні куртизанок», «Темна справа», вніс правки в рукопис «Людської комедії», словом, потрудився на славу.
Оноре де Бальзак прожив тут з 1840 по 1847 рр. Приблизно цю епоху і спробували відтворити в музеї, який відкрився трохи більше, ніж через 100 років, як метр звідти з'їхав - в 1949 р. Десь читала, що це єдиний будинок у Парижі зі всіх, де мешкав Бальзак, що зберігся до наших днів. Будинок ховається у чудовому садку з трояндами і має захопливий вид на Ейфелеву вежу.
Вхід сюди безкоштовний.
Ви можете просто зайти посидіти на кованих, наче зітканих з тонкого мережива, стільцях, у тіні дерева з’їсти свій обід або прочитати кілька сторінок вічної класики.
Коментарі
Дописати коментар