Вперше я побувала у Парижі і побачила Пантеон у 2002 році і саме в цьому році тут зроблене останнє захоронення. Найпізніше з усіх у Пантеон перенесли останки Олександра Дюма. Він спочиває у дуже поважному сусідстві - поруч з Гюго та Золя.
Звичайно, я не розповім Вам нічого нового,бо все давно є у всесвітній павутині. Але щоразу, коли я шукаю якусь інформацію,то знаходжу її французькою, англійською, російською і рідко, дуже рідко -українською. Тому, навіть, якщо я говоритиму про речі, які всі давно знають, то мовою, яка мені найближча :) Я все одно робитиму акцент більше на фото,ніж на словесний виклад.У всякому разі поки.
Почнемо,звісно ж, зі створення. Пантеон розташований в Латинському кварталі. Усипальницею він став не дарма: його архітектурний задум цілком відповідає його призначенню, та й напис над входом свідчить, що Батьківщина вдячна великим людям.
Будівництво Пантеону почалося в середині XVIII століття за наказом короля Людовика XV, який таким чином хотів віддячити святій Женевєві, покровительці Парижа, за своє зцілення. Остаточно будівлю було зведено в 1789 році, а в якості прообразу архітектор використовував діючий Римський Пантеон.
Висота купола Пантеону досягає 120 м, а діаметр - понад два десятки метрів. Спочатку ця будівля була церквою, і у кресленнях мала вигляд грецького хреста. Після Революції більшість розкішних прикрас були прибрані, бічні вікна закладені (сліди цього видно на стінах), від чого внутрішній простір став не таким світлим і будівля в цілому набула іншого обличчя. Пантеон став більш суворим і серйозним, що в принципі відповідає його нинішньому призначенню.
Встановлений фізиком Леоном Фуко в 1851 році під самим куполом 67-метровий маятник показав усім, що наша планета дійсно обертається. Сьогодні тут встановлена надзвичайно точна (практично до найдрібніших деталей) копія маятника в мініатюрі. А оригінал донедавна містився у музеї Мистецтв та Ремесел,та,кажуть,підвісна куля впала і розбилася так,що відновити її неможливо.
Також тут встановлена пам'ятна дошка французькому письменнику, автору безсмертного "Маленького принца" Екзюпері.
Так, як його тіло, ймовірно, покоїться у глибоких водах океану, країна вшанувала талановитого співвітчизника встановленням посмертного портрету у Пантеоні.
Немало прекрасних панорам Парижа можна побачити з оглядового галереї в куполі Пантеону, куди ведуть сходи з більш, ніж двох сотень сходинок. Я мушу піти туди ще раз, бо оглядова галерея відкрита з березня по жовтень, здається, і під час моїх останніх відвідин, я туди потрапити не змогла, а дуже шкода- уявляю який неймовірний вигляд відкриється на місто!
Загальне враження про Пантеон,залишається магічним: тут забуваєш про щоденну суєту, про тлінність життя і просто дихаєш Вічністю!
Звичайно, я не розповім Вам нічого нового,бо все давно є у всесвітній павутині. Але щоразу, коли я шукаю якусь інформацію,то знаходжу її французькою, англійською, російською і рідко, дуже рідко -українською. Тому, навіть, якщо я говоритиму про речі, які всі давно знають, то мовою, яка мені найближча :) Я все одно робитиму акцент більше на фото,ніж на словесний виклад.У всякому разі поки.
Почнемо,звісно ж, зі створення. Пантеон розташований в Латинському кварталі. Усипальницею він став не дарма: його архітектурний задум цілком відповідає його призначенню, та й напис над входом свідчить, що Батьківщина вдячна великим людям.
Встановлений фізиком Леоном Фуко в 1851 році під самим куполом 67-метровий маятник показав усім, що наша планета дійсно обертається. Сьогодні тут встановлена надзвичайно точна (практично до найдрібніших деталей) копія маятника в мініатюрі. А оригінал донедавна містився у музеї Мистецтв та Ремесел,та,кажуть,підвісна куля впала і розбилася так,що відновити її неможливо.
Церква остаточно перетворилася в Пантеон в 1885 році, коли тут поховали Віктора Гюго. Він, та й усі інші шановані державою люди, покояться в крипті, куди можна потрапити з колишнього вівтаря по великій сходах.
Так, як його тіло, ймовірно, покоїться у глибоких водах океану, країна вшанувала талановитого співвітчизника встановленням посмертного портрету у Пантеоні.
Немало прекрасних панорам Парижа можна побачити з оглядового галереї в куполі Пантеону, куди ведуть сходи з більш, ніж двох сотень сходинок. Я мушу піти туди ще раз, бо оглядова галерея відкрита з березня по жовтень, здається, і під час моїх останніх відвідин, я туди потрапити не змогла, а дуже шкода- уявляю який неймовірний вигляд відкриється на місто!
Загальне враження про Пантеон,залишається магічним: тут забуваєш про щоденну суєту, про тлінність життя і просто дихаєш Вічністю!
Коментарі
Дописати коментар